Фонетичний розбір, УРОК РОСІЙСЬКОЇ МОВИ основне , Каталог статей

05.07.2015

Мета цього виду лінгвістичного аналізу слова полягає у виявленні звукового складу останнього. При цьому необхідно:

— визначити кількість складів;

— встановити якісно-кількісне співвідношення між буквами та звуками у слові;

— охарактеризувати кожен звук.

Склад -мінімальна произносительная одиниця мовлення, що характеризується максимальною злитість своїх компонентів. Кількість складів у слові визначається кількістю голосних звуків, т. до. саме гласний – вершина складу: о-р о-р о д н і-ч е-ств о .

Наголос – це виділення з допомогою фонетичних засобів одного зі складів слова . Ударний склад вимовляється довше, сильніше і виразніше інших. Словесне наголос – обов’язковий ознака слова. Однак існує ряд слів, які примикають до інших слів і не несуть на собі самостійного наголосу (частки, сполучники і деякі інші).

Оскільки наголос визначає фонетичне слово, в окремих випадках його межі можуть не збігатися з морфологічним словом, наприклад, перед екз а меном, мені б про льно, р а нен був (два морфологічних слова становлять одне фонетичне).

Наголос у слові одне. однак, якщо слово довге, може з’явитися побічна наголос: ел е ктрост а унція.

Російське лист не є звуковим, в силу цього в російській мові існують певні буквено-звукові співвідношення. До найбільш частотним і зазвичай викликає утруднення при написанні транскрипції слова, або його звукового складу, відносяться наступні:

  • буква позначає кілька звуків (е, е, ю, я початку слова, після голосного, після розділових Ь і Ъ): юла – [йул а ]. В окремих випадках після Ь два звуки може позначати і голосна і: струмки — [ручй і ];
  • кілька літер, що позначають один звук (рах, жч, зч = [щ]; дс, тьс, тс = [ц]): про зчик – [вощик], д е тский – [д’эцк’ий].

В російській мові, так само як і в багатьох інших, два типи звуків: голосні і приголосні. В залежності від складу характеру, в якому вони знаходяться, голосні звуки – а їх шість: [а, о, е, у, и, і] – поділяються на ударні і ненаголошені. Всі голосні можуть перебувати в ударному і безударному положенні, але ненаголошений гласний про зустрічається лише в окремих запозичених словах: радіо – [р а д’іо].Приголосні звуки (їх 36) характеризуються по твердості/м’якості і дзвінкості/глухість.

30 приголосних утворюють пари по твердості/м’якості: [б — б’, -‘, р — м’, д — д’, з — з’, -‘. л — л’ ,м — м’, н — н’, п — п’ p — р’, -‘, т — т’, ф — ф’, х — х’].

Завжди твердими, або твердими непарними, є [ж, ш, ц], а завжди м’якими, чи м’якими непарними, – [ї, ч, щ].

Завжди дзвінкими, або дзвінкими непарними, є [й, л, м, н, р], а завжди глухими, або глухими непарними, – [х, ц, ч, щ].

Слід враховувати і той факт, що в потоці мовлення звуки впливають один на одного. Порівняйте, наприклад, вимова прийменника до в положенні перед глухим і дзвінким (до тебе – [кт’еб’ е ], до дому — [гд про го]), початкову і в ізольованому вживанні і при наявності прийменника (ідеал – [ід’е а л], в ідеалі – [вид’е а л’е]).

У деяких випадках допускається кілька варіантів вимови того чи іншого слова: м’ясний — [м’існ о] та [м’ест о ї], (про) терпінні – [т’ерп’ е н’ai], [т’ерп’ е н’ийэ], [т’ірп’ е н’ї] і [т’ірп’ е нийэ], ланцюжок – [цэп про чка] і [ціп про чка].

Схема фонетичного розбору слова (за шкільною традицією).

1. Розбийте слово на склади, вкажіть кількість складів.

2. Поставте наголос у слові,

вкажіть ударний склад.

3. Запишіть фонетичну

транскрипцію слова.

4. Охарактеризуйте звуки слова. Голосні: ударні — ненаголошені, якою буквою позначено; приголосні: тверді, м’які (парні, непарні),

дзвінкі, глухі (парні, не

про-тбе-лити 3 складу

3-ий склад є ударним [адб’іл’йт’]

[а] — голосний, ненаголошений; позначений літерою «о»;

[д] — приголосний, твердий, парний (пара [д’]); дзвінкий, парний (пара [т]); позначений літерою «т»;

Короткий опис статті: електронний словник

Джерело: Фонетичний розбір — УРОК РОСІЙСЬКОЇ МОВИ головна — Каталог статей — Сайт вчителя української мови та літератури

Також ви можете прочитати